Хронічний простатит: симптоми захворювання, профілактика та лікування

Біль у попереково-крижової області у чоловіка – ознака хронічного простатиту

Хронічним простатитом називають запалення передміхурової залози, з яким стикаються чоловіки різного віку. У більшості випадків він виникає через вплив на передміхурову залозу інфекцій, що передаються статевим шляхом та умовно-патогенної мікрофлори. Саме собою запалення залози не страшно, але за відсутності ефективного лікування воно може викликати розлади сечовипускання, больові відчуття, призвести до чоловічої безплідності, імпотенції. Також розвитку хронічного простатиту дуже часто сприяє малорухливий спосіб життя та відсутність регулярного статевого життя.

Яку роль в організмі грає передміхурова залоза

Простата, що формою нагадує каштан, знаходиться під сечовим міхуром. Вона не дає потрапляти до нього насіннєвої рідини, а також виробляє секрет простати – важливу складову сперми.

Причини виникнення хронічного простатиту

Найчастішою причиною хронічного запалення простати є інфекції та збудники, що передаються статевим шляхом. Наприклад, трихомонади. Також розвитку такого простатиту сприяє малорухливий спосіб життя. Але не такий страшний сам простатит, як те, що це захворювання є пусковим механізмом для виникнення більш суворих захворювань – чоловічої безплідності, аденоми простати.

До причин появи захворювання також відносять:

  • часті переохолодження;
  • низький імунітет;
  • гормональні порушення;
  • наявність у людини шкідливих звичок;
  • травми органів малого тазу;
  • малорухливий спосіб життя.

Причини виникнення хронічного простатиту поділяють на два типи:

  1. інфекції.Попадають в організм різними шляхами – через уретру, зі струмом крові чи лімфи від вогнищ інфекції чи запалених органів у власному організмі.
  2. Порушення кровообігу в передміхуровій залозіабо застою її секрету, які виникають у таких випадках:
    • статевої помірності тривалий час;
    • статевих актів, що часто перериваються, або нереалізованого порушення;
    • неповноцінної еякуляції.

Сприяти хронічному простатиту у чоловічому організмі можуть і стреси, алкоголізм. Загострення часто спостерігається після переохолодження, різних інфекційних захворювань, похибок у дієті (надто гостра їжа, алкоголь).

Симптоми хронічного простатиту

Найпоширеніші симптоми:

  • почуття дискомфорту або болю в пахвинній та надлобковій областях, промежині, мошонці, прямій кишці, в попереково-крижової області;
  • прискорені та болючі позиви до сечовипускання;
  • різь унизу живота (постійна або в момент сечовипускання);
  • переривчастий або млявий струмінь сечі;
  • скорочення тривалості статевого акту, погіршення ерекції, зниження лібідо, передчасне сім'явипорскування;
  • періодична/постійна відсутність ранкової ерекції (самовільної);
  • біль тягнучого характеру в голівці статевого члена після сім'явипорскування, що самостійно зникає протягом півгодини.

Багато чоловіків не звертають уваги на ознаки хронічного простатиту, вважаючи, що захворювання пройде само собою. Проте воно прогресує, викликаючи різноманітні ускладнення: пієлонефрит, цистит, везикуліт. З часом на тлі запалення передміхурової залози розвивається безпліддя та імпотенція.

Діагностування захворювання

Для точної установки діагнозу потрібно пройти лабораторне та інструментальне обстеження. Воно включає:

  • загальний аналіз сечі,
  • загальний аналіз крові,
  • дослідження секрету передміхурової залози,
  • бактеріологічне дослідження секрету простати на виявлення мікрофлори з визначенням чутливості до антибактеріальних препаратів,
  • аналіз крові на PSA (простато-специфічний антиген),
  • УЗД органів малого тазу та передміхурової залози,
  • пальцеве дослідження простати

Ускладнення, які можуть бути спричинені хронічним простатитом

Ця хвороба викликає масу супутніх захворювань, які серйозно ускладнюють життя чоловікові:

  • Розлади сечовипускання: прискорене денне та нічне сечовипускання, слабкий струмінь сечі, почуття неповного випорожнення сечового міхура.
  • Везикуліт, колікуліт – запалення насіннєвих бульбашок та насіннєвого горбка.
  • Абсцес залози – важка патологія, що вимагає госпіталізації та часто-густо оперативного втручання.
  • Склероз простати – розвивається при тривалому перебігу простатиту і потребує хірургічного лікування.
  • Кісти і, як їхнє наслідок, камені передміхурової залози.
  • Імпотенція, безпліддя.

Лікування хронічного простатиту

Лікування цієї хвороби має відбуватися лише під постійним контролем лікаря. Один з кращих та ефективних сучасних лікарських засобів, що застосовуються для лікування хронічного простатиту – з екстракту тканин передміхурової залози. Його застосування дає швидкий результат та усунення симптомів.

Так як терапія має бути комплексною, то обов'язково повинні застосовуватись і інші препарати:

  • антибактеріальні,
  • альфа-адреноблокатори,
  • нестероїдні протизапальні засоби.

Немає універсальних ліків. Тому лікарі можуть рекомендувати антибактеріальні препарати різних груп. Цефалоспорини, захищені пеніциліни, фторхінолони, нітрофурани та тетрацикліни та інші. Усі вони впливають причину хвороби – бактеріальну інфекцію.

Альфа-адреноблокатори – ліки при хронічному простатиті, покликані розслабити м'язи простатичного відділу уретри та шийки сечового міхура, полегшити відтік сечі шляхом зняття спазму. По суті вони не лікують, а лише усувають хворобливі симптоми запалення.

Серед протизапальних препаратів, урологи рекомендують і знижують запальний процес і зменшують біль.

Препарат Переваги Недоліки Рекомендації для застосування
Фторхінолони
  • Відмінне проникнення у тканину простати.
  • Хороша біодоступність.
  • Еквівалентність пероральної та парентеральної фармакокінетики.
  • Хороша активність щодо типових та атипових патогенів.
  • Перехресна алергія.
  • Фототоксичність.
  • Вплив на центральну нервову систему.
Рекомендовані для застосування.
Діамінопіримідини
  • Гарне проникнення у тканину простати.
  • Не вимагають підбору дозування.
  • Гарна антимікробна активність.
Негативні щодо синьогнійної палички та ентеробактерій. Препарати другої лінії.
Макроліди
  • Помірна активність проти грампозитивних бактерій.
  • Активність проти атипових патогенів.
  • Гарне проникнення у тканину простати.
  • Малотоксичні.
Недостатня активність проти грамнегативних бактерій. Використовуються для специфічних збудників.
Тетрацикліни Хороша активність щодо атипових патогенів.
  • Неактивні щодо синьогнійної палички.
  • Недостатня активність проти стафілококів, кишкової палички.
Використовуються для специфічних збудників.

Ефективні ліки від хронічного простатиту

Серед препаратів з великою доказовою базою виділяють препарати з екстракту тканин передміхурової залози великої рогатої худоби. Найчастіше у вигляді супозиторіїв або ампул. Ліки ефективні під час лікування як гострої, і хронічної форми хвороби. Даний лікарський засіб випускається у формі свічок (ректальних супозиторіїв) та ампул (уколів), дія препарату спрямована на зміцнення стінок судин та покращення кровообігу на мікрорівні.

Ефект від застосування ліків при хронічному простатиті:

  • Усунення дизуричних розладів та нормалізація процесу сечовипускання.
  • Поліпшення функціонального стану передміхурової залози.
  • Зниження застійних явищ, зменшення набряку передміхурової залози.
  • Зниження симптоматики хронічного простатиту.
  • Нормалізація повноцінної циркуляції крові в області малого тазу, зниження ймовірності утворення тромбів у кровоносних судинах.
  • Зниження концентрації лейкоцитів, що інфільтрують тканини простати.

Методи лікування хронічного простатиту

Найчастіше хронічне захворювання успішно лікується консервативними методами. Але слід пам'ятати, що терапія принесе швидкий позитивний результат лише за комплексного підходу. Рекомендується переглянути спосіб життя, що викликає захворювання, інакше ймовірний рецидив. Зловживання алкогольними напоями, незбалансоване харчування, сидячий спосіб життя та безладні статеві зв'язки вкрай шкідливі для статевої системи чоловіка.

Лікувальні процедури:

  • Масаж передміхурової залози, здійснюється вручну через задній прохід. Варто зазначити, що процедура не дуже приємна, проте ефективність дуже висока.
  • Фізіотерапевтичні процедури.Лікування хронічного простатиту тепловими фізіопроцедурами дає хороші результати за рахунок покращення мікроциркуляції та всмоктування лікарських препаратів у тканині. До фізіотерапевтичних процедур відносяться ультразвукове прогрівання та зрошення антибактеріальним розчином за допомогою клізм.
  • Бальнеотерапія.Багато санаторіях успішно лікують цю хворобу методами бальнеотерапії, тобто з допомогою мінеральних вод. Для лікування хворих на простатит зазвичай призначається слабомінералізована вода як усередину, так і у вигляді ванн.
  • Дієтотерапія.Починати дотримуватися особливої дієти слід вже за перших ознак простатиту. Насамперед слід відмовитися від алкогольних напоїв, оскільки етиловий спирт дратує протоки простати, посилюючи біль та запалення. Необхідно також обмежити прийом жирного м'яса, щоб унеможливити формування холестеринових бляшок та подальшого погіршення кровообігу. Заборонені бобові, гриби, субпродукти, солоні та гострі страви, чай та кава, газовані напої, а також випічка.

Дієта при хронічному простатиті повинна включати багаті цинком продукти (він міститься в морепродуктах і гарбузовому насінні). Рекомендується їсти якнайбільше овочів (крім тих, які сприяють газоутворенню — наприклад, цвітної капусти), молочних продуктів, каш та сухофруктів.

Профілактичні заходи

Хронічний простатит зазвичай не розвивається, якщо чоловік веде правильний спосіб життя: стежить за харчуванням, займається спортом та інше. Профілактиці простатиту сприяють відмова від шкідливих звичок та випадкових статевих зв'язків.

Розрізняють первинну, націлену на недопущення виникнення захворювання, профілактику та вторинну, завдання якої не допустити рецидиву (загострення) вже наявного хронічного простатиту.

Первинна профілактиказводиться до регулярних статевих актів, збалансованого харчування, дотримання режиму фізичної активності, своєчасного та повного лікування будь-яких інфекційних (гнійних) захворювань організму та своєчасної санації порожнини рота.

Вторинна профілактикапередбачає регулярний огляд уролога та профілактичне лікування – полівітаміни, загальнозміцнюючі препарати, заняття спортом.

Яклікарський засіб для профілактикизахворювань передміхурової залози можна застосовувати супозиторії.