Гострий простатит є гострим запаленням передміхурової залози, що виник через проникнення інфекції.При захворюванні утворюється набряк простати, а її тканинах виникають гнійні вогнища.Статистичні дані дають право стверджувати, що гострий простатит у чоловіків є поширеною недугою, з віком ризик її виникнення підвищується.
Ефективність лікування гострого простатиту залежить від своєчасності звернення пацієнта.Захворювання досить швидко перетікає у хронічну форму, лікування якої триваліше та складніше.
Форми гострого простатиту
Якщо говорити про клінічний розвиток гострого простатиту у чоловіків, існує три форми (стадії) захворювання:
- катаральна;
- фолікулярна;
- паренхіматозна.
Першим виникає катаральне запалення, що характеризується розширенням ацинусів, появою реактивного набряку інтерстиціальної тканини.Це призводить до значного збільшення передміхурової залози.Наступним етапом стає швидке поширення запальних процесів на часточки та вивідні протоки простати.Йдеться, зокрема, про вивідні протоки простатичних залоз, що ведуть у задній відділ сечівника.Запальні зміни стосуються лише слизових оболонок.Вивідні протоки втрачають скорочувальну здатність, вони значно звужуються або повністю закупорюються, створюючи перешкоди виділення секрету простати.Катаральна форма безпосередньо пов'язана з інфекційним збудником, що перемістився із заднього відділу сечівника.Оскільки запальний процес стосується секрету простати, він може спровокувати появу заднього уретриту.
Протягом фолікулярної стадії вогнища запалення доходять і поширюються окремими часточками або всієї передміхурової залози.Виникають гнійні осередки, гній проходить у сечівник.Збільшення простати не припиняється, тканини зазнають деструктивних змін.
Під час паренхіматозної фази гострого простатиту запальні процеси торкаються інтерстиціальної тканини передміхурової залози.Ця стадія виникає після проникнення інфекційного збудника контактним чи гематогенним шляхом, наприклад, після хірургічного втручання.
Паренхіматозний простатит на початку захворювання супроводжується виникненням поодиноких гнійників, які в процесі розвитку поєднуються, поєднуються з абсцесом передміхурової залози.
Що стосується фолікулярної та паренхіматозної форм, то при їх розвитку часто виникають запальні зміни в задній частині сечівника та шийці сечового міхура.
Прогноз та профілактика гострого простатиту
У переважній більшості випадків етіотропна терапія, проведена вчасно, дозволяє викорінити ознаки гострого простатиту.Якщо лікування не проводити, цілком можливе виникнення абсцесу або перетікання захворювання на хронічну форму.
Під профілактикою цього захворювання прийнято мати на увазі своєчасне лікування будь-яких інфекційних захворювань в організмі, а також виявлення та лікування захворювань, що передаються статевим шляхом, та уретриту.Чоловікові необхідно вести здоровий спосіб життя, особливо приділяючи увагу збільшення рухової активності.Також розвитку захворювання перешкоджає регулярне статеве життя, відсутність незахищених випадкових контактів.Неухильне дотримання правил особистої гігієни — ще одна важлива вимога до чоловіка у будь-якому віці.
Причини захворювання
Гострий простатит у чоловіків може виникнути у будь-якому віці.Причиною найчастіше стає проникнення різних інфекційних збудників.Це кишкова паличка, але також можуть бути стрептококи, стафілококи, гриби роду Кандіда, хламідії, трихомонади.Шляхом проникнення найчастіше стають вивідні протоки.Також збудник може проникнути в передміхурову залозу із сечового міхура, в якому проходить запальний процес (наприклад, гострий цистит).Також інфекція може поширитися із гнійних вогнищ, локалізованих у безпосередній близькості.
Запальний процес у простаті, спричинений наявністю мікроорганізмів, може виникнути з різних причин.Його ризик підвищують такі фактори, як:
- хірургічні втручання у районі сечівника;
- незахищені статеві контакти, запальні захворювання сечостатевої сфери у партнера;
- застосування уретрального катетера;
- каміння простати та ін.
Виникнення гострого простатиту може бути пов'язане з інфекціями.Він може виникнути як наслідок сидячого способу життя, переохолодження, різних порушень, що призводять до застою в області тазу.
Симптоми гострого простатиту
Оскільки є різні стадії гострого простатиту, симптоми захворювання часто залежить від них.Але є загальні ознаки, які об'єднують усі форми.Насамперед, це біль, загальна інтоксикація, а також виникнення проблем із сечівником.
Катаральна форма, як правило, супроводжується сильним болем, відчуттям тяжкості в області промежини, прискореним сечовипусканням, що супроводжується хворобливими відчуттями.Під час обмацування лікар може помітити збільшення передміхурової залози у розмірах.Результати аналізів секрету можуть виявити високий рівень лейкоцитів.
Симптоми гострого простатиту у фолікулярній формі виражені сильніше.Чоловік відчуває біль у промежині, що віддає в криж або пеніс.Процес сечовипускання супроводжується болем, сеча затримується, також часто виникають труднощі із процесом дефекації.Спостерігається загальне нездужання, у пацієнта спостерігається жар.Пальпація демонструє збільшену простату, її контури стають несиметричними.Може виникати осередковий біль.Аналізи показують підвищення рівня лейкоцитів та наявність гнійних ниток у сечі.
Паренхіматозна форма супроводжується різким підвищенням температури тіла, показники можуть сягати 39,5 градусів.Яскраво виражені загальні симптоми як ознобу, втрати апетиту, відсутності сил.Сечівник затримується, процес супроводжується сильними больовими відчуттями.Також утруднюється дефекація, запори набувають важкої форми.
У таких випадках необхідно терміново розпочинати лікування гострого простатиту.Якщо процес запущено, виникає висока ймовірність абсцесу передміхурової залози, парапростатиту, флебіту парапростатичного венозного сплетення.У разі коли хворий не звертається до лікаря, захворювання стає хронічним, ймовірність повного одужання при цьому знижується в рази.
Діагностика гострого простатиту
При зверненні пацієнта до уролога лікар здійснює діагностику гострого простатиту, виявляючи, на якій стадії знаходиться захворювання.Інформацію фахівець одержує після проведення комплексного дослідження.Методи, що застосовуються у діагностиці, у цьому випадку полягають у фізикальному, інструментальному, лабораторному дослідженнях.
Фізикальне дослідження полягає у вивченні стану передміхурової залози з боку прямої кишки.Таким чином, фахівець отримує можливість оцінити розмір, форму, консистенцію органу, наявність хворобливих відчуттів.В результаті аналізу виділеного секрету легко визначити зменшення кількості лецитинових зерен та підвищення рівня лейкоцитів.
Проведення обмацування залози також передбачає збирання та передачу на дослідження сечі.Про гострий простатит у більшості випадків сигналізує підвищення рівня лейкоцитів.Також призначається бакпосів сечі, ПЛР та посів крові, аналіз відокремлюваного з уретри.
Інструментальні методи у разі цього захворювання представлені ультразвуковою діагностикою, здійснюваної трансректальным способом.За наявності у хворого сильно виражених больових відчуттів вибір дослідження зупиняється на трансабдомінальному способі.
Коли постає питання проведення оперативного втручання, необхідним стає проведення КТ і МРТ малого таза.
Лікування гострого простатиту
Лікування гострого простатиту проводять в умовах стаціонару.Це двома чинниками.По-перше, є ризик виникнення серйозних ускладнень, які можуть вплинути на чоловіче здоров'я та згодом позначитися на репродуктивній функції та якості ерекції.По-друге, захворювання протікає складно, супроводжується яскраво вираженими симптомами та хворобливими відчуттями.Лікування гострого простатиту починається з медикаментозної терапії, призначення хворому на прийом етіотропних препаратів.Найважливішу роль відіграють антибактеріальні засоби, що пригнічують функціонування мікроорганізмів.
Для зниження гостроти больових відчуттів, а також позбавлення спазмів хворому рекомендовано прийом спазмолітиків та анальгетиків.Іноді для полегшення стану застосовують теплові клізми, ректальні свічки.Після подолання гострої симптоматики з'являється можливість застосування фізіотерапії.Ці процедури підвищують мікроциркуляцію, покращують місцевий імунітет, сприяють зникненню запалення.Серед фізіотерапевтичних методів лікування гострого простатиту найбільш ефективними є масаж простати, а також НВЧ-терапія та електрофорез.Особливо популярним заходом протягом багатьох років вважається масаж простати, який дозволяє усунути застійні явища, також його рекомендують використовувати регулярно як профілактичний засіб чоловікам, які досягли сорокарічного віку.
У разі виникнення проблем із сечівником до катетеру не вдаються, натомість віддається перевага троакарній цистостомії.
Одужанням прийнято вважати регенерацію тканин передміхурової залози, повне відновлення її функцій, при цьому лабораторні дослідження свідчать про те, що інфекційні збудники відсутні, а секрет простати повертається до нормального складу.
Оперативне втручання не є широко застосовуваним методом лікування при простатиті.Воно не завжди приносить ефект.Позитивну динаміку хірургічне рішення приносить менш ніж у половині випадків.Найчастішим побічним ефектом операції є еректильна дисфункція, нерідко зустрічається і ретроградна еякуляція, при якій у процесі сім'явипорскування сперма потрапляє в сечовий міхур, також іноді відбувається звуження сечоводу.Хірургічний метод не дає гарантії виникнення рецидиву.Тому до оперативного втручання вдаються лише у певних випадках, таких як:
- виникнення абсцесу простати, який обов'язково потрібно розкривати і очищати;
- відсутність результату лікування консервативними способами у вигляді лікарських засобів, народної медицини, фізіотерапевтичних процедур;
- розвиток серйозних ускладнень;
- наявність вогнища запалення області малого таза;
- утворення парапроктиту (гнійного абсцесу у клітинах, локалізованих навколо прямої кишки);
- наявність крові у сечі;
- затримка сечівника та припинення сечовипускання (анурія);
- наявність каменів у сечовому міхурі, нирках, причиною виникнення яких став простатит;
- підозра на наявність злоякісної пухлини