Простатит: симптоми, лікування, профілактика

Простатит у чоловіків – запальний процес, до якого залучаються тканини передміхурової залози. Хвороба супроводжується болями, що виникають у попереку, промежини, в тазі. Основні прояви – біль у промежині та порушення функцій нижніх сечовивідних шляхів.

Серед усіх урологічних захворювань найчастіше лікарі-урологи зустрічаються саме із простатитом. Він може розвинутися несподівано (гостро) на тлі загального здоров'я, або протікати довго, з періодами загострення та ремісії, що говорить про хронічний перебіг. Причому другий варіант захворювання діагностується набагато частіше.

Захворювання буває самостійним, а також може поєднуватись з гіперплазією передміхурової залози або раком простати.

Причини розвитку

Запалення не з'являється саме собою. Причини простатиту можна розділити на бактеріальні та небактеріальні.

Гострий інфекційний варіант зазвичай зустрічається у чоловіків віком до 35 років через ураження передміхурової залози грамнегативними бактеріями – кишковою паличкою, протеєм, ентеробактерами. Також запалення відбувається через зараження венеричними інфекціями – гонореєю, хламідіозом. При хронічній формі причин може бути набагато більше і до списку входитимуть атипові мікроби.

Провокуючими факторами для розвитку бактеріального варіанта є:

• незахищені статеві контакти;
• СНІД чи ВІЛ-інфекція;
• діарея чи запори;
• анальний статевий контакт;
• малорухливий спосіб життя;
• малоактивне статеве життя;
• цукровий діабет;
• переохолодження;
• порушення інтимної гігієни.
• емоційні розлади;
• аутоімунні захворювання;
• підвищена фізична активність;
• відсутність регулярного статевого життя;
• робота, пов'язана з підйомом ваг;
• хронічні стреси;
• застійні явища у тканинах простати;
• раніше підтверджені фіброзні зміни простати (за результатами ТРУЗІ).

На які перші ознаки простатиту слід звернути увагу

Першими проявами захворювання є біль у попереку та промежини, утруднення при сечовипусканні. Якщо при поході в туалет ви звернули увагу на ослаблення струменя сечі, відчули дискомфорт або печіння в уретрі, потрібно якнайшвидше звернутися до уролога.

При гострому початку захворювання може підвищуватись температура, погіршується загальне самопочуття. Лікувати такого пацієнта потрібно негайно, підключивши антибіотики протизапальні засоби.

У деяких випадках хвороба може тривалий час протікати без симптомів, тому лікувати його починають пізно.

Симптоми простатиту

Ознаки простатиту в чоловіків залежить від форми захворювання. При гострій формі характерні такі прояви:

• біль у попереку, криж, промежини;
• прискорене або утруднене сечовипускання;
• гостра затримка сечі;
• утруднення дефекації;
• тонкий струмінь сечі;
• підвищення температури;
• озноб;
• погіршення загального самопочуття.

Хронічна форма може виникати після гострої фази захворювання або розвиватись як первинне захворювання. Симптоми простатиту у чоловіків при хронічній течії слабо виражені. Біль малої інтенсивності, температура може підвищуватись незначно. Струмінь сечі стає тонким, з'являються розлади в інтимній сфері.

При хронічному перебігу можливі загострення простатиту із характерними для гострої фази симптомами. Біль може бути відсутнім або мати тупий, ниючий характер.

Симптоми гострого простатиту

Гострий простатит протікає в кілька етапів, які переходитимуть з одного в інший, якщо не звернутися до фахівця і вчасно не припинити розвиток хвороби.

Перша стадія зветься гострий катаральний простатит. Починається зі скарг на прискорене хворобливе сечовипускання. У попереку та крижах, а також у промежині, з'являється спочатку легка болючість, яка швидко наростає.

Без лікування настає друга стадія – гостра фолікулярна. У цей момент болі стають особливо інтенсивними, віддають задній прохід, посилюються при дефекації. Сечовипускання дуже утруднене, іноді відзначається гостра затримка сечі. Температура не перевищує 38 градусів і тільки в окремих випадках може бути вищою.

Гострий паренхіматозний простатит виявляється у сильній інтоксикації, температура досягає 38 °C і вище, з'являється озноб. Часто спостерігається затримка сечі, з'являються гострі біль у промежині, утруднений акт дефекації.

Симптоми хронічного простатиту

Іноді хронічний простатит виникає і натомість гострого запального процесу. Це окреме захворювання, при якому спостерігається первинна хронічна течія, що розвивається протягом тривалого часу.

Часто хронічний перебіг починається як ускладнення запального процесу, викликаного різними збудниками інфекцій – хламідій, тріхомонад, гонококу. Але яскраві прояви – велика рідкість, частіше хвороба протікає з незначними болями під час сечовипускання чи промежини, невеликими виділеннями з уретри. Часто ці прояви дуже довго залишаються непоміченими навіть самим пацієнтом.

Ознаки простатиту у чоловіків можуть протікати по-різному, але вони об'єднані в три групи – больовий синдром, розлад сечовипускання, проблеми зі статевим життям. Тканини простати позбавлені рецепторів, тому можуть давати хворобливі відчуття. Вони з'являються, коли запалення починає переходити на органи малого тазу, які рясно іннервовані. Болі у пацієнтів можуть бути різні – від ледь помітних неприємних відчуттів до сильних та інтенсивних, які порушують сон та звичний спосіб життя. Біль може віддавати в криж, мошонку, поперек, промежину, тому самодіагностика тут марна.

Проблеми з сечовипусканням починаються в той момент, коли простата збільшується в обсязі і починає здавлювати уретру із зменшенням просвіту сечоводу. Виникають часті позиви на сечовипускання, відчуття неповного випорожнення сечового міхура. Зазвичай такі явища виражені на початку захворювання, з його ранніх стадіях, потім вони компенсуються організмом, але у пізньої стадії без адекватного лікування з'являються знову.

Проблеми з потенцією у чоловіків можуть виражатися по-різному. Пацієнти скаржаться на погіршення ерекції, прискорене сім'явипорскування, зниження статевого збудження. Поступово статеві порушення стають більш вираженими, але в запущеної стадії симптоми простатиту доповнюються імпотенцією.

Класифікація

Фахівці виділяють кілька категорій захворювання:

• Простатит гострий бактеріальний, для якого характерна симптоматика бактеріальної інфекції. Збудником захворювання у більшості випадків є кишкова паличка. У дещо рідше виділяють ентерококи та інші бактерії;
• простатит бактеріальний хронічний, що є рецидивною формою захворювання. Збудниками захворювання є бактерії кишкової палички, ентерококи тощо. Також збудниками можуть стати трихомонади, грибки, хламідії, віруси, мікоплазми;
• синдром хронічного болю в тазі, у якому інфекції не визначаються. Виділяють два різновиди: запального характеру та незапального. Серед причин виникнення: аутоімунні процеси, зовнішні фактори (переохолодження, перегрів), рідкісне статеве життя, низька рухова активність, рідкісне сечовипускання;
• Простатит безсимптомний, що виявляється випадково під час огляду лікарем.

Точно назвати різновид простатиту та визначити курс лікування може лише кваліфікований фахівець після ретельної діагностики на основі даних обстеження. Звертатися до фахівців слід за наявності певних ознак.

Симптоми

Основним симптомом є порушення функціонування сечовидільної системи. Звернутися до фахівців слід за наявності таких симптомів:

• якщо сечовипускання утруднене, і сеча відходить із перервами;
• якщо при випорожненні кишечника відзначаються виділення з уретри;
• при відчутті печіння в уретрі та в промежині;
• якщо при випорожненні кишечника виникають неприємні відчуття у сечовому міхурі та простаті;
• якщо позиви до сечовипускання посилилися та почастішали;
• при виникненні болю у прямій кишці;
• якщо відзначаються гнійні кров'янисті виділення із сечівника (плаваючі «нитки»);
• при частому підвищенні температури;
• у разі проблем інтимного характеру (послаблення ерекції);
• з появою вночі ерекцій з незрозумілої причини;
• якщо сім'явипорскування під час статевого акту занадто швидке;
• якщо відчуття під час оргазму «стерті»;
• при швидкій загальній стомлюваності;
• при проявах так тривожного або депресивного стану, а також стану психічної пригніченості;
• при частих депресіях, проявах психічної пригніченості в очікуванні ускладнень;
• при загальному ослабленні організму.

Для того, щоб звернутися до уролога, достатньо одного-двох симптомів. Спроби вилікуватися самостійно, як правило, призводять до погіршення стану, переходу захворювання на хронічну або важку форму. При найгіршому варіанті розвитку подій несвоєчасне звернення до лікаря може спричинити безплідність або повну імпотенцію.

Якщо пацієнт не звернувся до лікаря своєчасно або знехтував лікуванням, можуть з'явитися такі симптоми:

• біль у промежині;
• біль біля мошонки;
• болі в основі кореня члена (ниючого характеру).

Ниючі болі говорять про утворення каменів. Безпліддя лікарі називають пізньою ознакою прогресуючої хвороби.

Ознаки простатиту у гострій та хронічній формах значно різняться. Зокрема, при хронічній формі ознаки можуть бути слабко вираженими або не вираженими взагалі.

Для гострого простатиту характерні яскраво виражені симптоми – загальне нездужання, біль у паху. Звертатися до фахівців чоловікам необхідно, якщо:

• позиви до сечовипускання стали дуже частими;
• болі при дефекації та сечовипусканні посилюються в промежині та віддають у пах;
• повне спорожнення сечового міхура неможливе;
• кількість сечі, що утворюється за добу, значно зменшилася або сеча не збирається;
• температура підвищена, часті головний біль, загальна слабкість.

Для гострого бактеріального простатиту характерні жар і озноб, болі в попереково-крижової області (сильні), больові відчуття проявляються в промежині і прямій кишці, гостра затримка сечі, часті болі в м'язах і суглобах.

Для простатиту у хронічній формі характерні такі ознаки:

• під час сечовипускання посилюються біль у промежині;
• при частих позивах сечовий міхур спорожняється в повному обсязі;
• знизився статевий потяг;
• під час статевого акту відчувається дискомфорт.

Однією з ознак хронічної форми є значні порушення емоційного фону, що характеризуються безсонням, підвищеною нервозністю, примхою, дратівливістю.

Для бактеріальної форми хронічного простатиту характерні проблеми з еякуляцією, яка стає швидкою та хворобливою, неприємні відчуття в ділянці лобка, прискорене або мимовільне сечовипускання, переривчастість струменя сечі.

Синдром хронічного тазового болю, що є, згідно з даними медичної статистики, найпоширенішою формою простатиту, характеризується ознаками, подібними до симптомів бактеріального простатиту в хронічній формі: часті позиви до сечовипускання, ослаблення струменя сечі, відчуваються болі в члені, яєчках, спостерігається.

Можливі ускладнення

• везикуліт;
• задній уретрит чи колікуліт;
• абсцес самої залози;
• склероз чи фіброз простати;
• кісти та каміння простати;
• безплідність;
• розлад сім'явипорскування;
• порушення ерекції.

Діагностика

Діагностикою та терапією будь-якої форми простатиту займається лікар-уролог. При підозрі на пухлину пацієнта може бути направлено на консультацію до онколога. При хронічному тривалому поточному простатиті, який погано піддається лікуванню, може знадобитися консультація імунолога.

1. Бактеріологічний посів сечі.
2. Аналіз секрету простати на мікрофлору та чутливість до антибіотиків.
3. Ректальне дослідження простати.
4. УЗД передміхурової залози, що дозволяє виявити пухлини, кісти, аденоми, а також диференціювати простатит від інших урологічних та хірургічних захворювань.
5. Спермограма, що дозволяє виключити безплідність.

Особливості діагностики при гострому простатиті

Якщо ознаки захворювання вказують на гострий простатит, діагноз ставиться з урахуванням даних інструментального та клінічного обстеження. Протипоказані будь-які маніпуляції, в ході яких може бути вплив на простату, оскільки вони можуть спричинити гострі болі або спровокувати поширення інфекції.

Особливості діагностики при хронічному бактеріальному простатиті

Діагноз у таких випадках визначається на основі таких даних: огляд лікарем пацієнта, бактеріологічне та мікроскопічне дослідження секрету простати, вивчення даних УЗД.

Особливості діагностики при синдромі тазового болю

Фахівці призначають діагностичні процедури при симптомах, що вказують на синдром хронічного тазового болю з урахуванням типу захворювання: запальний або незапальний. Призначається, зазвичай, УЗД, і навіть такі маніпуляції:

• дослідження секрету простати;
• молекулярно-біологічні дослідження;
• бактеріологічні дослідження

Вибір методики визначає лікар за даними первинного обстеження.

Групи ризику

Найбільш ймовірно виникнення та розвиток простатиту:

• у чоловіків з ожирінням чи провідних малорухливий спосіб життя;
• у чоловіків із сидячою роботою (офісні працівники, програмісти);
• у чоловіків, організм яких зазнає трясіння та вібрацій (водії авто, включаючи спецтехніки);
• у чоловіків, які перенесли інфекційні захворювання, у тому числі хвороби сечостатевої системи;
• у чоловіків, гіперактивних сексуально, та у тих, хто статеве життя регулярно не веде;
• у чоловіків у стані депресії, які страждають на психічні захворювання;
• у алкоголіків, наркоманів тощо.

Лікування

Пацієнти з виявленим гострим простатитом без розвитку ускладнень проходять лікування амбулаторно. Тільки при виражених симптомах інтоксикації та підозрі на гнійний процес проводиться госпіталізація.

Препаратами вибору стають антибіотики, що дозволяють подолати запалення. Їх використовують при хронічної бактеріальної формі. Ліки підбираються індивідуально, приймаються курсом на 4-6 тижнів. При тяжкому перебігу антибактеріальні засоби вводяться внутрішньовенно, у всіх інших випадках перорально, у формі капсул або таблеток.

Ще один ліки від простатиту - альфа1-адреноблокатори, які призначаються за наявності підтвердженої за результатами УЗД залишкової сечі. Вони допомагають полегшити сечовипускання, розслаблюють м'язи простати та сечового міхура. Зняти болі допомагають ліки із групи НПЗЗ.

Лікування простатиту проводиться лише комплексно та послідовно. Крім прийому ліків лікар пропише курс масажу простати, а для поліпшення кровообігу в цьому органі використовується фізіотерапія. Хірургічне лікування використовується тільки при появі абсцесів та нагноєння насіннєвих бульбашок.

Вибір методики лікування простатиту залежить від багатьох факторів і визначається індивідуально. При виборі методик лікування враховуються:

• причина захворювання;
• перебіг захворювання;
• індивідуальні особливості організму (наявність хронічних та супутніх захворювань).

Для лікування може бути обрана певна методика або призначено комплекс. Фахівці у галузі урології, залежно від результатів діагнозу, призначають:

• Фізіотерапевтичні процедури: магніторезонансну терапію, процедури із застосуванням лазерного обладнання, ультразвук, рефлексотерапію, масажі, гірудотерапію.
• Медикаментозне лікування.
• Дієту та психотерапію.
• Хірургічне втручання.

При діагностуванні бактеріального простатиту призначаються антибіотики широкого спектру, імуномодулятори та полівітамінні комплекси.

При діагностуванні небактеріального простатиту призначається фізіотерапія та протизапальні препарати.

У ряді випадків фахівці можуть рекомендувати м'язові релаксанти та гормональну терапію, а також антиоксиданти, які сприяють зменшенню запалення та забезпечують захист клітин від вільних радикалів.

Правильно підібраний комплекс препаратів при гострому бактеріальному простатиті:

• відновлює імунітет;
• лікує інфекції (антибіотики);
• лікує простату (препарати антибактеріальні).

Простатит хронічному лікуванню піддається важко, тому використовується великий перелік медичних препаратів: протизапальних, спазмолітичних, розсмоктують, антибактеріальних, вібромасаж і пальцевий масаж, електрофорез, терапія КВЧ і УВЧ, синусоїдально-модульовані струми.

При діагностуванні синдрому тазового болю використовуються антибіотики та протизапальні засоби, різні види фізіотерапії, магнітна та лазерна терапія, електронейростимуляція та ін. Одним з ефективних методів є дренаж тканин навколо вогнища запалення.

Консервативне чи сучасне лікування вибирає уролог з даних діагностики.

Пігулки

У вигляді таблеток від простатиту можуть призначатися антибактеріальні засоби, що знеболюють препарати.

Курс антибіотикотерапії підбирається індивідуально, залежно від результату аналізу секрету простати. Мікрофлора, яка викликала захворювання, має бути чутливою до застосовуваного препарату. Необхідно повністю закінчити курс лікування, призначений урологом, інакше причина не буде усунена, захворювання рецидивуватиме або перейде в хронічну форму.

Знеболюючі при простатиті допомагають позбутися неприємних симптомів. Для цього використовують нестероїдні протизапальні препарати, які не лише усувають біль, а й знімають запалення.

Таблетки від простатиту для чоловіків, які допомагають лікувати порушене сечовипускання, належать до групи альфа 1-адреноблокаторів. Вони розслаблюють гладку мускулатуру та відновлюють прохідність здавленого запаленою простатою сечівника.

Уколи від простатиту

Антибактеріальні засоби від простатиту у чоловіків використовуються у формі уколів. Ін'єкційні форми призначають при вираженому запаленні, а також при відсутності таблетованих форм антибіотиків, до яких чутливий збудник. Можна зробити ін'єкції спазмолітиків, щоб швидко відновити сечовипускання, яке утруднене внаслідок спазму сечовивідних шляхів та здавлення їх передміхурової.

Ліки від простатиту у формі ін'єкцій діють швидше, ніж таблетовані препарати, тому іноді вони кращі.

Операція при простатиті

Найгрізнішими ускладненнями є нагноєння насіннєвих бульбашок та абсцес. Препарати для лікування хвороби не здатні впоратися із захворюванням у такій складній ситуації, тому показано операцію за перших проявів.

За відсутності своєчасного втручання гнійний процес поширюється межі органу, тому наслідки простатиту в ускладненій формі можуть становити небезпеку життю.

Прогноз та профілактика

Гостра форма без лікування часто переходить у хронічну, яка періодично загострюється. Повне одужання можливе не завжди, проте при своєчасному зверненні до лікаря та прийомі всіх призначених препаратів можна усунути дискомфорт, проблеми із сечовипусканням та больовий синдром.

Самостійне домашнє лікування та застосування народних методів часто може бути небезпечним для життя.

Для профілактики простатиту рекомендується уникати переохолодження, своєчасно спорожняти сечовий міхур, обмежити вживання кави, прянощів та алкоголю та залишатися якомога довше сексуально активним.

Типові ознаки раку простати

Передміхурова залоза – невеликий орган, який є тільки у чоловіків. Він нагадує за своєю структурою губку, розташовується під сечовим міхуром і ніби охоплює сечівник. Зростання залози починається ще в підлітковому періоді під впливом чоловічих статевих гормонів, до дорослого віку її вага може сягати 20 грамів. Вона відіграє важливу роль у статевій системі чоловіка, виробляючи секрет, - один із компонентів сперми. Але на жаль, у зрілих та літніх чоловіків часто зустрічається гіперплазія залози або злоякісні новоутворення органу.

Як розпізнати рак

Так як пухлина зростає та прогресує, симптоми раку простати залежать від стадії процесу. Якщо хвороба знаходиться ще на першій стадії або навіть досягла другої, то пухлина локалізована в передміхуровій залозі, не проросла у сусідні тканини і не пустила метастази.

Симптоми раку простати на ранніх стадіях практично відсутні, у цьому полягає підступність захворювання. Чоловік не пред'являє жодних скарг, добре почувається і не бачить причин для звернення до лікаря. Ось чому часто цей тип пухлини виявляють вже у занедбаному стані. Виняток можуть становити пацієнти, у яких раніше виявили доброякісні новоутворення передміхурової залози, у такому разі вони періодично спостерігаються у профільного лікаря та здають аналіз на специфічний антиген простати, проходять УЗД залози. Вони мають всі шанси виявити пухлину в самому зачатку. Але варто зауважити, що виявити рак простати не завжди легко. Навіть під час взяття біопсії результати можуть бути чистими, але онкологія вже є. Це відбувається через похибки методу, голка просто не потрапляє в місце локалізованого вогнища. При підозрі на патологію простати, особливо якщо під питанням стоїть рак, слід проводити фьюжн-біопсію, яка поєднує у собі можливості УЗД та МРТ у режимі реального часу, даючи лікареві можливість максимально точно візуалізувати орган.

Частина симптомів — наслідок патології простати, інші викликані механічним стиском і перекриттям сечівника.

Оскільки сечовий міхур повинен регулярно випорожнюватись, при порушенні цього процесу в ньому може затримуватися сеча, виникати запалення, приєднуватися бактеріальна інфекція. Якщо не вжити жодних заходів, процес пошириться, а це вже загрожує пієлонефритом та проблемами з нирками.

На 4 стадії рак передміхурової залози проявляє себе ще яскравіше. Метастази найчастіше виявляють у кістках, хребті та лімфі. Через це у людини збільшуються регіональні лімфовузли, болять кістки, вона різко втрачає вагу та слабшає.

Лікування раку простати - непросте, але можливе завдання. При своєчасно виявленому локальному процесі можна досягти повного лікування, а за більш занедбаних стадіях — продовжити життя. Якщо ви помічаєте симптоми, описані вище, зверніться до обстеження до професійної клініки.

Запишіться на прийом, лікарі клініки мають багаторічний досвід лікування урологічних захворювань і досягають успіху навіть у найскладніших випадках.